Рівненська Ліга сміху 2017. 1/4 фіналу. Перша гра. Підсумки

Звёзд: 1Звёзд: 2Звёзд: 3Звёзд: 4Звёзд: 5 (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Загрузка...

І був день перший редактури. І принесли команди все те, що писали ціле літо, або тиждень до редактури, або в дорозі поки їхали на дійство в якому головне гумор, що завгодно, але не кпини файні. І сказали редактори цим грішникам, що то не є добре. І, отримавши прочухана від десниці редакторської, команди почали творити нове.

І був день другий редактури. І породили команди репризи усілякі, випадки різні, конфлікти смішняві та драматургію європейську. І сказали редактори, що то все одно не є добре, бо каламбур про стріляти говорив, що Мафусаїл в періоді пубертатному, випадки наче Вавилонське стовпотворіння, конфлікти зачали святі духи, а драматургія геть без гумору.

І був третій день редактури. І зрозуміли грішники, що каламбури вже були скоріше за все, тому треба нести щось повільніше за все. І, що навіть випадки на 5-7 діалогів мають будуватись так, щоб цілком могли існувати в рамках нашого Всесвіту, а в якомусь із Світів Мультивсесвіту можливо і жарти впливають на характер персонажів, а не характер на жарти. І батьком конфлікту має бути логіка, а не суперечка в стилі Оксі та Гнойного. І сказали редактори, що стало краще, але все одно не є то добре.

І був день четвертий редактури. І здавалось командам, що єдиним небесним світилом, що осяює їхні перспективи є дупа. І осяяла дупа священним вогнем Прометея вечірній збір програми.

І настав день п’ятий — вирішальний. День кінця світу для одних, і день початку нового життя для інших. І відбулась битва, і були там, хто тримали по сім зір у правиці своїй, і тварини — кожна з яких мала навколо по шість крил, і величезні дерева, що рухались наче люди, і дементори, і гобіти. І позаздрили ті, хто не прийшов на цю гру тим, хто прийшов на цю гру. І, мабуть, вистачить писати слово “і” постійно. Хоча вона тут цілком виправдана, адже це стилістика, але я не просто так затягнув з початком саме в такому стилі. Просто гумор — це той статевий орган, який має приносити задоволення, але він немає бути схований за фімозом з танців, драйвових пісень без гумору, слова “А” на початку оголошення мініатюри, а також слів “уявіть собі”, “друзі”, “ а якщо насправді, то”. Ліга сміху — гумористичне змагання і саме гумор тут первинний і тому редактори робили так, що деякі виступали 6 хвилин а деякі — 10. Отож, день гри і я постараюсь якомога детальніше розповісти вам, що відбувалось на цих чвертьфіналах.

Кожного разу перед початком редактур я заходжу в готель до редакторів, забираю їх і ми разом йдемо до місця редактур. Оскільки генеральний прогон о 10:00, то вже о пів на десяту ми рушили до МПК “Текстильник”, де, власне і постійно проходять ігри Рівненської Ліги Сміху. Про що говорять пани редактори? Якщо ви думаєте, що вони ниють, що все лайно, а “ХАІ” і “Два капітана” — найкращі команди в історії, то це, звісно, що неправда. Редактори говорять про реп-баттл, про Саакашвілі, про Дудя, про Коня БоДжека, про футбол і, власне, про те, що в них бовваніє надія на те, що все буде добре і гра вийде максимально смішною. Без віри в улюблену справу немає сенсу цією справою займатись. Це стосується і редакторів, і команд, і організаторів.

Генеральна репетиція справа важка. Курва, то, мабуть, найважче якраз за всі ці дні, адже ти маєш не забути про:
— як команди виходять,
— де команди стоять,
— як співається гімн,
— де стоять тренери,
— як оголосити заміну тренерів,
— передивитись всі профайли,
— дати вказівку, щоб вирівняли звук на всіх профайлах і все відео має бути якісним,
— хто виносить стійку на баттл,
— передивитись всі команди,
— внести всі нюанси до того, що тобі показали,
— передивитись весь реквізит,
— послухати 100 раз команди, які забігають і кажуть, що придумали смішу коду,
— відправити писати коду команду в 101 раз,
— розставити команди,
— розібратись з усіма нюансами баттлу,
— поїсти.

Так от — три останні пункти робились майже одночасно. По дорозі на обід було спільною думкою вирішено, що до півфіналу проходить не 8 команд, а 6, тому що тоді сьогодні буде справжнє м’ясо. І півфінал має бути моцний, має бути точно 2 конкурси і простіше поставити два хороших конкурси з 6 командами, ніж з 8.
Якого роду буде баттл буде вирішено давно, але все теж не так просто. Баттл — музична розминка — це добре, але хтось цей баттл має і почати. Ви ж розумієте, що перше питання від не зовсім адекватного глядача, може відразу збити все? Та і глядач може боятись задати питання. Тому перше питання було від людини, яка цей баттл і проводила.

Плюс треба було прикинути усі варіанти, які можливі після першого конкурсу:
— стануть всі тренери,
— не встане 1,
— без баттлу вилітають відразу 2 команди,
— скільки питань на баттлі,
— хто саме вирішує долю команд.

Я не просто так про все це пишу. Підготовка однієї гри це далеко не просто вирішати не смішне і баяни, це ще повністю пропустити всю гру через себе. Варто забути про щось одне і буде біда. Біди не було — відразу відповім на ваше можливе питання.

Найважче для мене це дві години до гри, коли ти манав в залі сидіти дивитись репетиції команд, коли ти відчуваєш хвилювання всіх і в тебе питають, що ти думаєш про гру, про шанси і таке інше. В таких випадках краще всього це посміхнутись, сказати, що гра покаже, що ти за всіх вболіваєш і піти собі далі. Не дай боже посіяти в комусь сумніви.

Чи домовляються з тренерами редактори? Так. Завжди є коротка бесіда, в якій повністю розповідаються всі можливі варіанти того, що може бути. Свідомо до гри ніхто не зливає жодну з команд. Хоча редактори могли б прописати повністю сценарій гри, крім баттлу, бо хто як не вони, знають як хто готувався до гри. Але, на жаль чи на щастя, все трапилось саме так як трапилось.

Відкривали гру “Крик Вільгельма” і як зазвичай пишуть в таких ситуаціях — команда зі своєю місію справилась. Чому відкривали вони?

а) місцеві,
б) все гарно поставлено,
в) рівень гумору вище середнього.

Команда взяла максимум, а, отже, зі своєю місію справилась, але, давайте будемо чесними до кінця. Не в рівенському залі цей матеріал зайшов би гірше. Значно гірше. Хоча все зроблено правильно. Вихід під качовий трек, жарти в лінійці, вихід тренера, жарти тренера, вихід на першу мініатюру. Команда приносила багато варіантів того, що буде відбуватись до першої мініатюри, але все то вирізалось і вирізалось, а ніц сильного не писалось. Власне на гру лишили достатній мінімум, щоб просто перейти до першого номеру. Саме той випадок, коли краще менше, ніж аби було. Далі було три хороших номери. Саме хороших, а не сильних. Без жодного просаду, але не з тих, де кожна фраза “болт”. Власне і “болтів” там майже не було. Потім проста кода і максимум від тренерів. Якби з гри вилітала одна команда, то це точно чесний результат — смішно, жваво і без лаж. А от, коли з гри вилітають по 2 команди, то напряму має проходити реально виступ до якого немає претензій.

Плюси: команда тримає хороший рівень жартів, все поставлено, високий рівень акторської майстерності, колоритні і різнобарвні персонажі.

Мінуси: зникли жарти з підводок, якісного літературного гумору було мало.

Наступною командою, яка вилетіла без баттлу була “СМТ”. Увага, спойлери! Чи то раніше треба було писати? І давайте я відразу перейду до плюсів і мінусів і ви відразу зрозумієте чому так трапилось.

Плюси: рівень жартів команди не падає, зрозумілий концепт, хороший акторський рівень, сильний ігровий тренер.

Мінуси: рівень жартів не росте, концепт наскільки зрозумілий, що нічим не дивує, хороший акторський рівень без персонажів, що виділяються.

От насправді хороший виступ був у Полтави. Якщо ми прочитаємо виступ “СМТ” і “Крику”, то, можливо, навіть “Крик” менш смішний, але завжди є ті довбані “але”. У “”Крика” кожен персонаж різний, є смішні підводки і за розвитком подій цікаво дивитись, а у Полтави — ми з СМТ, а значить в нас фігово те і те, ми не розуміємо те і те і все. І саме тому, хоча і “Крик” мав потрапляти в баттл, але з цих двох команд тренери справедливо дали шанс рівнянам. Але і пацанам з Полтави сильно нічого змінювати не треба, просто варто знайти хоча б одного персонажа, який буде ламати те, що показують інші, адже самі номери в середині перших конкурсів в них завжди пристойні.

Як Василь Ломаченко я вбиваю інтригу і далі — “Мамині діти” не взяли максимум і слід за Полтавою покинули нас на етапі чвертьфіналу. Замахнулись на європейську драматургію, але в їхній справі не вистачило перцю. Так, я знаю, що це галіме художнє порівняння і взагалі це огидний дешевий штамп, але я літературний хуліган і ту фігню написав, звісно, не просто так. Ну ви ж, капіш? Я пишу щось банальне, потім сам вказую, що я написав те банальне, щоб показати, як щось інше було банальним. Виступ “Маминих дітей” був неймовірно простим. І для їхнього концепту це цілком нормально. Давайте візьмемо найкращий сучасний серіал про родину — “Американська сімейка”. Там все дійсно просто, але завжди є те, що робить цей серіал настільки крутим: глибоко прописані персонажі і неочікувані повороти сюжету. Нічого цього у виступі “Дітей” не було. Ми мали історію, яка розвивалась без “Вот это поворот!” і це теж могло б спрацювати, якби там було достатньо гумору. Європейська драматургія дозволяє собі не таку щільність гумору, але вона працює за рахунок того, що жарти стоять на своїх місцях і ми сміємось ще за рахунок комедії положень.

Плюси: цікавий робочий концепт, актори достатнього рівня для ЛС чи КВН.

Мінуси: низька щільність гумору, характери не завжди грамотно прописані і розкриваються протягом виступу.

Якби з цієї гри вилітала всього одна команда, то всі шанси стати цією командою були саме у “Маминих дітей”. Редактори здатні різати відверто слабкі речі і простенькі ходи просто, коли редактура проходить у режимі тато читає матеріал за всю команду, але вони не здатні підказати і реально додати гумору, коли не бачать весь виступ на ногах, адже тоді ти бачиш характери і розумієш мотивацію і здібності кожного актора.

“Бобриня Нікітіч” зайшли просто надфайно. І це не дивно, адже люди обожнюють фріків. Богдан з “Плюшек”, Марк і їм подібні персонажі часто витягують відверту фігню просто за рахунок харизми. В “Бобрині” цю фігню витягує Руслан і робить це професійно. В баттл проти нього краще не потрапляти, адже на нього працює його образ. Але давайте говорити чесно — виступ був не на максимум. Якщо цей сценарій просто прочитати, то він буде дуже середній. І справа не в тому навіть, що Руслан витягував то харизмою — ні! Кінцівки номерів були такими, адже сама смішна точна була не самою логічною, а сама логічна була б далеко не самою смішною. І півфінал це той етап, коли відверто тре’ замислитись — що і хто далі. Якщо команда це зробить, то може стати і переможцем Ліги.

Плюси: Харизматичні актори, є дорослі жарти, а не лише дурка.

Мінуси: не стабільний склад і в цьому складі команда просто не витягує авторські високі задачі. Їх цілком може вистачити для того, щоб пройти в фінал в Рівному і Тернопілі, але цілі мають бути вищими. Чи не так?

“Збірна Львова” команда, яка абсолютно заслуговувала на те, щоб потрапити у баттл до “Маминих дітей” і “СМТ”. Це не просто моя суб’єктивна думка, але і вона теж. Це підсумок їхнього виступу єйним тренером. Так я написав “єйним”, не хотілось просто двічі писати “їхнім”. Отож, єйний тренер сказала, що дуже погано, коли відсутність гумору компенсується тим, що команда просто дико вар’ює під свої танці і цим заводить натовп. І виходить там, де мав би бути жарт, то там еврібадіденснау.

Є ще одне зауваження, яке, мабуть, навіть гірше, ніж танцюльки. Команда не розуміє до кінця хто вони:
а) патріотична команда,
б) інтелігента команда зі Львова,
в) пародія на “Ми — патріоти України” в дусі російського телебачення,
г) молодіжна команда зі славетного Лемберга.
ґ) усього по жменьці.

І я не буду виділяти окремо плюси і мінуси цієї команди, адже зазначив їх вище разом. Зі сторони четверо людей виглядає занадто мало для того, щоб називатись “ЗБІРНОЮ Львова”, але навіть їх цілком би вистачило, якби глядач розумів, що саме хоче сказати ця команда і хто ці люди в цій команді, адже всі вони: Сашко, Дмитрович, Катя і Вадим — дуже колоритні персонажі, але поки між ними немає взаємодії. Хоча енергетика просто шикарна. Молодці.

Кінець першої частини. Ту бі контінуед…

Читайте также:

Выберите способ комментирования

Добавить комментарий